Блог вчителя англійської мови Савченко Лілії Вікторівни : Методи і прийоми педагогічної діяльності

МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮ У ВИКЛАДАННІ ПРЕДМЕТУ

Сучасне суспільство висуває нові вимоги до викладання та вивчення іноземних мов у школі. Значною мірою збільшилася їх освітня та самоосвітня функція, професійна значущість на ринку праці в цілому, що посилило мотивацію вивчення мов міжнародного спілкування, відповідно зросли й потреби у вивченні іноземних мов.

Як організувати навчальний процес так, щоб учні були здатні використовувати іноземну мову як під час спілкування в реальних життєвих ситуаціях, так і для на

буття знань, щоб вони були здатні орієнтуватися в соціокультурних аспектах країни, мова якої вивчається?

Практика показала, що мови як засобу комунікації можна навчити і навчитися виключно в процесі комунікації. Значною мірою цьому сприяє атмосфера колективного спілкування, організованого на основі комунікативних ситуацій.

Ситуації стимулюють учнів до комунікативно-вмотивованого виконання мовленнєвих дій, а спілкування в таких ситуаціях дає учням змогу засвоїти свідомо іншомовний матеріал. Подібне спілкування – емоційно забарвлене, пронизане індивідуальними переживаннями, воно приносить радість, зацікавленість у спільній діяльності, створює важливі передумови успіху як у навчанні, так і в позакласній виховній роботі.

Інтерактивна природа спілкування передбачає обмін думками, почуттями та ідеями, що сприяє розвитку творчих здібностей.

В умовах комунікативного підходу можливе поєднання ситуативного викладу матеріалу зі структурною практикою. Різні мовні аспекти подаються в ситуаціях таким чином, щоб підтримати інтерес учнів, і в достатній кількості, щоб сприяти їхньому засвоєнню й активному використанню.

Ефективним засобом розвитку позитивної мотивації є включення інтелектуальної діяльності змагального характеру. Це участь у різноманітній проектній діяльності, вікторини, конкурси, турніри, яку учні завжди сприймають з великою зацікавленістю та задоволенням. Такі завдання допомагають виховувати у дітей відчуття особистої значущості, розвивають творчі здібності, формують позитивну мотивацію до навчання. У разі використання комунікативного підходу в навчанні граматики формування здатності складати правильні речення має бути неподільно пов’язане з усвідомленням того, яке соціальне навантаження має те чи інше речення. Успішна комунікація можлива тільки в тому випадку, коли увага співрозмовників переміщується з граматичних на комунікативні властивості мови, для того, щоб мова використовувалась не як абстрактне поняття, відірване від дійсності, а для висловлення фактів, концепцій, почуттів та емоцій.

Таким чином, комунікативна сутність мови змушує створювати можливості для інтеракції.

За умови створення ситуацій, наближених до реальності, учні можуть застосовувати всі свої мовні навички й уміння для висловлення власних думок і почуттів. Навіть на елементарному рівні вони вчаться експлуатувати гнучкість мови. Більше того, інтерактивні та творчі завдання більш цікаві й захоплюючі.

Неоціненну роль у практичній реалізації комунікативного методу відіграє психодіагностика: вивчення вікових особливостей учнів і згідно з результатами цієї діагностики – організація спілкування з учнями на уроці.

Таким чином, готуючись до уроку, віддаю перевагу мовним іграм, проектам, ток-шоу, урокам-бесідам, урокам-екскурсіям. Щоб зацікавити учнів добираю такий матеріал, що заохочує їх висловлювати свою думку, моделюю ситуації спілкування, які дозволяють учням комфортно почуватися в реальному житті, спиратися на власний досвід.

Приділяю увагу вивченню пісень, віршів та прислів’їв, які сприяють розвитку соціокультурної компетенції. Завдяки пісням на уроці створюється сприятливий психологічний клімат, знижується напруження, активізується мовленнєва діяльність, підвищується емоційний тонус, підтримується інтерес до вивчення мови. Також пісні надають чудову можливість для багаторазового повторення та запам’ятовування лексичного та граматичного матеріалу. Багато пісень містять гарні приклади розмовної мови, гарну лексику та є джерелом тем для обговорення. Під час роботи з піснею пропоную учням виконати такі вправи:

добери слова, що римуються;
добери синоніми, антоніми;
заповни пропуски словами, що підходять за змістом;
розв’яжи кросворди;
знайди слова, що «сховалися»;
склади словосполучення.

Ще одним ефективним засобом формування позитивної мотивації є наочність. Але наочність не як проста демонстрація конкретного предмету, а нероздільно пов’язана з поняттям «мислення», ці обидва процеси взаємозв’язані. У навчанні важливо навчити дітей мислити, тому що закріпленню підлягають мовні явища, а не предмети, про які ми говоримо тією чи іншою мовою. Висловлюючи думку рідною мовою, учень спрямовує увагу на те, що сказати і в якій послідовності. Це відбувається на основі автоматизму. Розмовляючи іноземною мовою, учень звертає увагу на відбір мовних засобів. У нього в цьому випадку формується розумовий зміст, а саме думка є предметом говоріння як виду мовленнєвої діяльності. Саме розумовий процес стимулює до висловлювання.

На основі взаємодії учнів з реальністю виникає комунікативна мотивація, тобто потреба у спілкуванні, якої можна досягнути, якщо показати протягом 2-3 хвилин на початку уроку спеціально розроблений вид зовнішньої наочності: розповідь про сюжетну картину, фільм-епізод, теле- або діафільм. Засобами зовнішньої наочності створюються смисловий зміст і логічна послідовність висловлювання, тобто створюється смислова опора мовлення.

Тому на своїх уроках даю дітям завдання описати діючих осіб на малюнку, скласти запитання або відповіді за малюнками. Картинки можуть бути гостросюжетними, пригодницькими або пов’язаними з проблемами сучасності.

Довели свою ефективність також інтегровані завдання. Демонструючи процедуру певного процесу, учні добре засвоюють лексику та граматичні структури. Завдання такого плану можуть бути на різні теми, наприклад, як накрити на стіл, приготувати страву, виготовити листівку або посадити рослину і т. ін.

Одним із шляхів розвитку комунікативних здібностей учнів вважаю рольові ігри, які сприяють реалізації міжособистісного спілкування учнів на уроці, допомагають сформувати дитячий колектив. Засновані на комунікативному принципі рольові ігри легко вписуються в урок та приносять учням справжнє задоволення. Рольова гра використовується для вирішення комплексних задач засвоєння нового матеріалу, закріплення і розвитку творчих здібностей, а також для формування загально навчальних умінь. Вона дає можливість учням зрозуміти та вивчити навчальний матеріал з різних позицій. Соціальна значимість рольових ігор у тому, що в процесі вирішення певних задач активізуються не тільки знання, але й розвиваються колективні форми спілкування. Рольова гра орієнтує школярів на планування особистої мовленнєвої поведінки і прогнозування поведінки співрозмовника.

Рольові ігри здебільшого проводжу в парах або групах. Учні отримують картки для роботи в парах чи групах із завданнями, які допомагають їм підготуватися до спілкування, що сприяє розвитку непідготовленого діалогічного мовлення. В процесі навчання старших школярів застосовую ділові ігри, основою яких є модель реальної діяльності: «Суд», «Дискусія», «Вибори» та ін.

Гра дозволяє наблизити обстановку навчального процесу до реальних умов виникнення потреби в знаннях та їх практичному застосуванні, що забезпечує особистісну,пізнавальну активність учнів.

Що стосується використання рольової гри в процесі навчання учнів середніх класів, тут доцільність застосування названого прийому обумовлена тим, що основною психологічною потребою підлітка є оволодіння формами спілкування. А так як рольова гра як раз і моделює міжособистісне групове спілкування, то вона знаходить відгук у школярів 7-9 класів. Отже, найбільш поширені завдання такі:

поставте якомога більше запитань своєму товаришеві за поданою темою;
складіть діалог з окремих частин реплік в логічній послідовності;
заповніть пропуски в діалозі даними репліками;
складіть свої діалоги.

Для учнів молодшого шкільного віку вважаю гру пріоритетною формою навчання, тому часто використовую їх для досягнення різних цілей: відпочинку, ознайомлення чи закріплення матеріалу. Інколи діти вигадують свої власні ігри та пропонують провести їх у класі. Гра розвиває цілий спектр різноманітних здібностей і позитивних якостей молодших школярів: навички співпраці, терпіння, вірність, доброту, а головне – вміння брати на себе відповідальність за свої вчинки, ініціативу та здійснювати самостійний пошук.

Навчаючи читання та аудіювання організовую заняття таким чином, щоб забезпечити між учнями вільний діалог, даю можливість вислухати, посперечатися, разом відшукати вирішення проблеми, подолати труднощі. Щоб навчити учнів критично мислити під час читання текстів використовую метод парного читання. Цей метод допомагає реалізувати себе найменш здібним учням та позитивно впливає на соціальну поведінку школярів, відношення до навчання і рівень самоповаги.

Великого значення надаю передтекстовим комунікативним завданням, які передбачають глибоке розуміння прочитаного. Для контролю розуміння учнями прослуханого чи прочитаного тексту даю такі завдання:

запропонуйте свій заголовок тексту;
прослухайте текст і заповніть таблицю;
розташуйте твердження в такій послідовності, в якій вони подані в тексті;
знайдіть ключові факти в тексті;
знайдіть в тексті спільні та відмінні ознаки… і заповніть таблицю.

Для розвитку творчих здібностей добираю завдання типу:

складіть розповідь за малюнками-коміксами;
придумайте початок ситуації до поданої кінцівки або навпаки;
доповніть речення словами з тексту;
доповніть рядки вірша римованими словами.

Особливу увагу приділяю вивченню країнознавчого матеріалу. Знайомство із звичаями та традиціями англомовних країн допомагає реалізувати завдання загальноосвітнього та розвивального характеру. Знання культури країни, мова якої вивчається, сприяє більш точному розумінню цієї мови. Вивчаючи життя людей в англомовних країнах, учні порівнюють отриману інформацію із життям рідної країни, завдяки чому вчаться поважати традиції і звичаї свого народу.

Вважаю, що знання звичаїв учні повинні використовувати в нових ситуаціях, тому я завжди пропоную їм завдання творчого характеру, завдання, що розвивають логічне мислення: скласти кросворди або ребуси, написати вірш, сценарій, підготувати інтелектуальні рухливі конкурси. На завершальному етапі роботи над темою учні виконують проектну роботу: виготовляють листівки, запрошення на свято, буклети.

Під час вивчення традицій англомовних країн здійснюються міжпредметні зв’язки: англійська мова – географія, англійська мова – історія, англійська мова – краєзнавство. Доречним є проведення нестандартних уроків з цієї теми: урок-свято або урок-вечірка, на яких я з учнями відзначаю свято з обов’язковим дотриманням усіх звичаїв та ритуалів: обмінюємося подарунками і привітальними листівками, виконуємо традиційні пісні, готуємо традиційні страви.

Отже, для досягнення поставлених задач та цілей сучасної системи навчання іноземних мов намагаюсь використовувати інноваційні методи і прийоми, залучати до навчального процесу новітні технології та перебуваю у постійному пошуку нових ідей та методик.

РОБОТА НАД ПРОЕКТОМ "МЕНЮ"